Що таке панічна атака
Не панікуйте. Цю фразу ми чуємо часто у розмовах, по телевізору, у кіно. Але чому ми вважаємо відчуття паніки таким поганим? Бо знаємо, що воно неприємне та відбирає у нас можливість раціонально мислити.
Згадайте вибух страху, коли здалося, що ви загубили дитину у торговому центрі. Або коли вашу машину занесло на мокрій дорозі. В такі моменти наш організм випускає у кров велику дозу адреналіну та кортизолу, так званих гормонів стресу.
Під час панічної атаки відбувається те ж саме, за одним виключенням - для страху немає реальної причини.
Раптом накатує почуття дезорієнтації, безвиході та відчуття “нереальності” навколишніх предметів. З’являється задишка, озноб, тремтіння всього тіла й швидке нерегулярне серцебиття, голова паморочиться і здається, що ви вмрете від серцевого нападу.
За цими симптомами стоїть реакція організму «бий або біжи» - та, що налаштовує тіло на стан підвищеної бойової готовності. Серце накочує кров для м'язів - щоб ми могли швидко рухатись. Дихання стає частим та поверхневим - для насичення кожної клітини тіла киснем. Підвищується пульс та кров’яний тиск. Рівень цукру в крові підскакує, а відчуття загострюються. Все це - своєрідне накочування організму енергією, щоб ми найкращим чином протистояли небезпеці.
Та коли реальної загрози нема, а на тебе зненацька падає хвиля неймовірного страху, це бентежить та виснажує. Тому хоча панічні атаки зазвичай тривають не більше 20 хвилин, переживши хоча б одну з них, починаєш сильно боятися наступної.
Чому виникають панічні атаки
Перші панічні атаки з’являються у пізньому підлітковому віці, та у 2 рази частіше трапляються у жінок, ніж у чоловіків.
На жаль, поки вчені лише мають безліч теорій і не знають, що провокує напади паніки. Їх дослідження лише фіксують реальність фізичних змін в організмі під час цих приступів - наприклад, підвищення рівня адреналіну у 2,5 раза.
Що в цей час відбувається з мозком, вчені теж зараз лише вивчають. Можливо, ділянки мозку, пов'язані зі страхом, з якихось причин стають активнішими. Або за все відповідає дисбаланс серотоніну.
Точно лише встановлено, що панічні атаки є двох типів:
- Очікувані - які пов’язані зі специфічним страхом, наприклад, висоти або польотів на літаку;
- Раптові - не мають відомої причини.
А також визначені фактори ризику, до яких відносять генетичну схильність, довготривалий стрес, травматичну подію, втому та перенапруження, особливості характеру з високим загальним рівнем тривожності, наркозалежність, зловживання кавою та алкоголем.
Це панічний розлад?
Ні, бо за певних стресових обставин (розлучення, зміна житла або роботи, втрата близької людини тощо) у кожного з нас може статися ситуативний епізод паніки.
А от якщо панічні атаки трапляються неодноразово, або ви почали відчувати страх від самого очікування наступного нападу, можливо, у вас є або почав розвиватися панічний розлад. Особливо зверніть увагу на бажання уникати ситуацій, людей або місць, які у вашій свідомості стали пов’язуватися з попередньою панічною атакою.
Якщо спостерігаєте у себе щось з вищепереліченого, обов’язково зверніться до сімейного лікаря. В Україні саме сімейні лікарі надають первинну допомогу при тривожних станах.
Панічні атаки треба лікувати
Панічні атаки та панічний розлад гарно піддаються лікуванню. Не бійтесь звертатися по допомогу - це не призведе до встановлення страшного психіатричного діагнозу, а лікування скоріше за все буде головним чином складатися з психотерапії.
Тривожні стани можуть розвинутися в будь-якої людини незалежно від віку, статі, отриманої освіти чи соціального статусу.
А от якщо панічні атаки не лікувати, в решті решт вони можуть суттєво погіршити загальну якість життя.
Постійне очікування наступного нападу - це шлях до розвитку різних фобій на кшталт страху виходу з дому, спілкування з іншими людьми, керування автомобілем, відвідування публічних заходів тощо. А це своєю чергою може позначитися на здатності працювати та навчатися, реалізовувати здібності та бажання, заробляти гроші й підтримувати нормальні стосунки.
