Депресивний розлад — це більше, ніж просто почуття смутку. Це серйозна проблема психічного здоров’я, яка впливає на життя сотень мільйонів людей у всьому світі.
Не кожна людина, що називає свій стан депресією, дійсно на неї страждає, але водночас хворі на депресію часто не розуміють небезпеку, яку несе ця хвороба.
За класифікацією Міністерства охорони здоров’я України, депресивний розлад — це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи.
Проблеми психічного здоров’я можуть суттєво впливати на всі сфери життя, такі як успішність у школі чи роботі, стосунки з родиною та друзями та здатність брати участь у житті суспільства. Два найпоширеніших захворювання психічного здоров’я, депресія та тривога, обходяться світовій економіці в 1 трильйон доларів США щороку.

                                                                             Чому про це важливо говорити?
Депресія є основним фактором ризику самогубства — щороку це понад 700 000 смертей. Суїцид є четвертою основною причиною смерті серед 15-29 річних.
Це захворювання може суттєво вплинути на фізичне здоров’я. Це може бути порушення сну, апетиту і рівня енергії, а також збільшення ризику хронічних захворювань, таких як хвороби серця. А ще це вплив на якість життя, стосунки та продуктивність, необхідність витрачати гроші на лікування та обстеження.
Коли людині ставлять діагноз серцево-судинної хвороби, раку або будь-якої іншої “фізичної” хвороби, вона починає тривожитися або впадати в депресію — і це нікого не дивує. Але може бути й зворотне: надмірне занепокоєння чи депресія можуть сприяти розвитку серйозної фізичної хвороби та навіть перешкоджати здатності протистояти їй або одужати від неї.
Людський організм не визнає поділу хвороб на фізичні та психічні. Те, що відбувається в голові людини, може мати шкідливі наслідки для всього тіла, і навпаки. Нелікована психічна хвороба може значно збільшити ризик фізичного захворювання, а фізичні розлади можуть призвести до погіршення психічного стану.
Цифри та статистика
За оцінками ВООЗ, приблизно 280 мільйонів людей страждають на депресію у всьому світі. Це 5% усіх дорослих.
Депресія на 50% частіше зустрічається серед жінок, ніж серед чоловіків. У всьому світі понад 10% вагітних жінок і жінок, які щойно народили, відчувають депресію. 
Хоча існують відомі ефективні методи лікування психічних розладів, понад 75% людей у країнах із низьким і середнім рівнем доходу не отримують лікування. Ця статистика сходиться зі станом справ в Україні — дослідження, проведене Всесвітнім банком, виявило що близько 80% хворих на ментальні захворювання в Україні не отримують необхідного лікування.
Причини депресивного розладу
Виникнення депресивного розладу обумовлено різними проблемами, які часто пов’язані з поєднанням генетичних, біологічних, психологічних факторів, а також обставин навколо та подій, що можуть на нас вплинути. Ось більш детальний огляд деяких із цих причин:
Хімія мозку: дисбаланс нейромедіаторів, включаючи серотонін і дофамін, сприяють розвитку депресії.
Генетика: якщо у вас є родич першого ступеня (біологічний батько, брат або сестра) з депресією, у вас приблизно в три рази більше шансів захворіти, ніж у інших. Однак депресія виникає і без сімейної історії.
Стресові події в житті: важкі переживання, такі як смерть близької людини, травма, розлучення, ізоляція та відсутність підтримки, можуть спровокувати депресію.
Захворювання: хронічний біль і хронічні захворювання, такі як діабет, можуть призвести до депресії.
Деякі ліки можуть викликати депресію як побічний ефект. 
Вживання психоактивних речовин, зокрема алкоголю, також може спричинити депресію або погіршити її.
Як ми знаємо, що гени відіграють певну роль у виникненні депресії? Вчені розглядають моделі захворювань у сім’ях, щоб оцінити їхню «спадковість» або приблизно який відсоток захворювань на депресивний розлад зумовлений генами. 
Приблизно 50% випадків виникнення депресії пов’язані з генами, а інша половина не пов’язана з ними (тоді причиною є психологічні чи фізичні фактори). Або це може означати, що в деяких випадках схильність до депресії є майже повністю обумовленою спадковістю, а в інших випадках вона зовсім не пов’язана з генетикою. Вчені все ще досліджують це питання та до кінця не знають точної відповіді.
Симптоми депресивного розладу
Розрізняють різні ступені депресії: легкий, середній і важкий. Все залежить від кількості симптомів та їх важкості. Важливо також враховувати, чи проявлялись маніакальні епізоди.
Незалежно від типу, депресія може бути хронічною (розвиватись впродовж тривалого періоду часу) і епізодичною, з рецидивами (особливо, якщо депресію не лікують).

                                                                                 Симптоми депресивного розладу
Розрізняють різні ступені депресії: легкий, середній і важкий. Все залежить від кількості симптомів та їх важкості. Важливо також враховувати, чи проявлялись маніакальні епізоди.
Незалежно від типу, депресія може бути хронічною (розвиватись впродовж тривалого періоду часу) і епізодичною, з рецидивами (особливо, якщо депресію не лікують).

                                                                                            Психологічні симптоми
•    постійний поганий настрій або смуток
•    відчуття безнадії та безпорадності
•    низька самооцінка
•    плаксивість
•    почуття провини
•    почуття дратівливості та нетерпимості до інших
•    відсутність мотивації
•    проблеми з прийняттям рішень
•    відсутність задоволення від життя
•    відчуття тривоги або занепокоєння
•    суїцидальні думки або думки про самоушкодження

                                                                                                    Фізичні симптоми
•    людина говорить та рухається повільніше, ніж зазвичай
•    зміни апетиту або ваги
•    запор
•    незрозумілі болі
•    брак енергії
•    низький статевий потяг (втрата лібідо)
•    порушення сну 
                                                                                                  Соціальні симптоми
•    уникнення контактів та низька соціальна взаємодія
•    нехтування своїми хобі та інтересами
•    труднощі вдома, на роботі чи в сімейному житті

                                                                                      Діагностика депресивного розладу
Залежно від тривалості стану та кількості симптомів, депресію можна визначити за наступними ознаками:
•    2 або більше вищеназваних симптомів депресії протягом ≥ 2 тижнів
•    Пригнічений настрій або втрата інтересу до життя
•    Відсутність маніакальної чи гіпоманіакальної поведінки
Для діагностики потрібно звернутись до лікаря. Діагноз зазвичай ставлять за допомогою психологічних тестів та індивідуальних оцінок, а також проводять лабораторні тести, щоб виключити будь-яку фізичну причину симптомів. Лікування може включати психотерапію, медикаменти або комбінацію обох, і призначені ліки будуть точно визначені відповідно до спостережень і результатів.
Але вам не обов’язково звертатись на початку до профільних спеціалістів — сімейний лікар зможе і проконсультувати, і призначити початкове лікування. Він надасть рекомендації як покращити ваш стан чи до яких ще спеціалістів звернутись, що з великою вірогідністю може бути не потрібне. Дуже часто консультації та діагностики від сімейного лікаря є достатнім — і в будь якому випадку це найкращий та найлегший старт для допомоги собі. 
За посиланнями можете пройти тест PHQ-9 на виявлення депресії на нашому сайті. Відповіді займуть до кількох хвилин вашого часу.

                                                                                                               Лікування
Депресія є одним із найвиліковніших станів психічного здоров’я. Приблизно від 80% до 90% людей з депресією, які звертаються за лікуванням, зрештою виліковуються або значно покращують свій стан.

Основні варіанти лікування:
Психотерапія (розмовна терапія) передбачає розмову з фахівцем із психічного здоров’я. Ваш терапевт допоможе вам визначити та змінити нездорові емоції, думки та поведінку. Існує багато типів психотерапії — найпоширенішим є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Іноді все, що потрібно для лікування, — це коротка терапія. Інші люди продовжують терапію протягом кількох місяців або років.
Когнітивно-поведінкова терапія заснована на ідеї, що наші думки та поведінка пов’язані. Це допомагає людям зрозуміти та почати змінювати спосіб мислення та реакції на події. Зазвичай це відбувається протягом фіксованої кількості сеансів і є типом терапії, орієнтованої на вирішення конкретної проблеми. 
Ліки, що відпускаються за рецептом, називаються антидепресантами, та можуть допомогти змінити хімічні процеси в мозку, які викликають депресію. Існує кілька різних типів антидепресантів, і може знадобитися час, щоб визначити, який працює найкраще. 
Поєднання ліків та психотерапії зазвичай має найкращий ефект.

У разі легкого ступеню депресії можна спробувати лікування без використання медикаментів, або лікування більш легкими, симптоматичними засобами.
Також існують рекомендаціі, які можна виконати вдома, щоб полегшити симптоми депресії, зокрема:
•   Регулярні фізичні вправи
•   Якісний сон (не надто мало і не занадто багато)
•   Здорове харчування
•   Уникати алкоголю, який є депресантом
•   Проводити час з близькими людьми

Важливо зазначити, що депресія — це більше, ніж просто почуття смутку або важкий період. Це серйозна проблема зі станом здоров'я, яка вимагає медичної допомоги. Лікування включає медикаменти, психотерапію або їх поєднання. Крім того, зміни способу життя, такі як регулярні фізичні вправи, покращення сну та зменшення стресу, також можуть допомогти впоратися з симптомами.