Періодично відчувати тривогу — нормально. Це те, як ми реагуємо на стрес: наприклад, якщо ми переходимо дорогу, у нас іспит, співбесіда чи складна розмова.
Тривога — це механізм виживання. Іншими словами, це психологічний, фізіологічний і поведінковий стан, який виникає коли ми відчуваємо загрозу нашому життю та добробуту.
Але якщо тривога впливає на здатність жити повноцінним життям, ви постійно у стресі та під тиском, це може бути ознакою тривожного стану.
Поняття тривожного стану
Тривожні стани є найпоширенішою проблемою психічного здоров’я, яка вражає близько 20% дорослого населення у всьому світі. Але що це таке і як вони проявляються?
На відміну від тимчасової тривоги, викликаної стресовою подією, тривожні стани тривають щонайменше декілька місяців і можуть погіршуватися, якщо їх не лікувати. Ці розлади можуть серйозно вплинути на нашу здатність працювати, підтримувати стосунки з іншими, відвідувати навчання та займатись улюбленими справами.
Причини тривожного стану
Спадковість
Результати наукових досліджень свідчать про те, що генетична схильність відіграє значну роль у розвитку тривожних станів. У людей з більшою ймовірністю розвинеться тривожний розлад, якщо вони мають близьких родичів з цим захворюванням. Така генетична вразливість вказує на вищий ризик розвитку тривожних станів.
Стресові ситуації
Життя сповнене викликів, які можуть спровокувати стрес і, в деяких випадках, призвести до тривожних розладів. Такими подіями можуть виступати:
- Травми: переживання насильства, жорстокого поводження, нещасні випадки або раптова втрата близької людини
-
Значні життєві зміни: початок нової роботи, переїзд у інше місто, одруження чи народження дитини
-
Щоденні фактори стресу: постійні проблеми у відносинах, стрес на роботі або фінансові труднощі
-
Стрес, пов’язаний зі здоров’ям: серйозна хвороба або хронічні захворювання
Те, як ми сприймаємо ці події та справляємось з ними, відіграє вирішальну роль у тому, чи розвинеться тривожний стан.
Хімічний дисбаланс мозку
Нейромедіатори — це активні хімічні речовини в мозку, які відіграють ключову роль у регуляції настрою, поведінки та думок. Дисбаланс таких нейромедіаторів, як серотонін, дофамін і гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), пов’язують із розвитком тривожних станів. Наприклад, серотонін часто називають нейромедіатором «гарного самопочуття» через його роль у регуляції настрою. Дисбаланс рівня серотоніну може призвести до почуття тривоги та депресії.
Подібним чином ГАМК є нейромедіатором, який пригнічує або знижує активність нейронів у мозку, сприяючи розслабленню. При дефіциті ГАМК відбувається дисбаланс між процесами збудження та гальмування, який призводить до порушень в роботі нервової системи: від підвищеної тривожності й дратівливості до безсоння.
Вплив нейромедіаторів на тривожність та розуміння цього механізму призвело до виникнення лікування тривожних станів за допомогою медикаментів, які спрямовані на виправлення хімічного дисбалансу.
Симптоми тривожного стану
Люди з тривожними станами можуть відчувати надмірний страх або занепокоєння щодо конкретної ситуації (наприклад, панічна атака) або, у випадку загального тривожного розладу, щодо широкого кола повсякденних ситуацій. 
Психологічні симптоми:
-
почуття страху
-
відчуття небезпеки
-
нервозність або паніка
-
труднощі з концентрацією
-
дратівливість
-
відчуття відірваності від навколишнього світу
Фізичні симптоми:
-
запаморочення
-
задишка або гіпервентиляція
-
прискорене серцебиття
-
нудота
-
пітливість
-
проблеми зі сном
-
панічні атаки
Діагностування
Тривожні стани мають специфічні симптоми, для виявлення яких необхідно негайно звертатися до кваліфікованих лікарів. Вони зможуть провести правильну діагностику та призначити ефективне лікування, запобігши подальшому посиленню проблеми. У деяких випадках тривожні стани важко відрізнити від інших психічних захворювань, таких як депресія.
Лікарі можуть використовувати низку тестів для діагностики патологічної тривоги та виключення будь-яких інших захворювань. Після того, як вони виключать основні медичні проблеми, можна порекомендувати лікування тривоги за допомогою комбінації ліків і психотерапії.
Одним із способів діагностування є тест GAD–7 на загальний тривожний розлад, який ви можете пройти у нас на сайті.
Класифікація тривожних станів
Тривожні стани — це цілий спектр захворювань, які мають різну симптоматику та вплив на людину. Серед найбільш поширених розрізняють наступні:
Загальний тривожний розлад
Характеризується підвищеною тривожністю та часто є результатом постійного стресу. Люди в цьому стані надзвичайно нервують навіть тоді, коли причин для занепокоєння немає, або вони не значні. Їм важко контролювати свій стрес та зосереджуватися на щоденних завданнях. Типові ознаки:
-
швидка втомлюваність
-
проблеми із концентрацією уваги
-
дратівливість, надмірна запальність
-
постійне відчуття знервованості, занепокоєння
-
тахікардія та "перебої" в роботі серця
-
відчуття "грудки" в горлі
-
пітливість
-
припливи жару й холоду
-
нудота
-
запаморочення
Панічний розлад
На відміну від загального тривожного розладу, що має характер постійно присутньої тривоги, панічний розлад — нападоподібний. Це панічні атаки, що виникають раптово в будь-який час доби та мають наступні ознаки:
-
задишка, прискорене або ускладнене дихання
-
запаморочення або відчуття непритомності
-
світло здається яскравішим та інтенсивнішим
-
прискорене серцебиття та стиснення у грудях
-
потовиділення більше звичайного
-
тремтіння кінцівок та хиткість у ногах
-
сльози, незмога перестати плакати
Соціальний тривожний розлад
Страх, який виникає під час спілкування з іншими людьми. Проблема проявляє себе, коли людина потрапляє в групу людей або їй потрібно контактувати із соціумом. Переслідує відчуття засудження іншими, страх отримати негативну оцінку від суспільства, колективу. У результаті виникають наступні симптоми:
-
пітливість, почервоніння, тремтіння кінцівок, голови, тулуба
-
прискорене серцебиття
-
біль у животі
-
нудота, блювота
-
складно дивитись іншим людям у вічі
-
голова опущена
-
приглушеність голосу
Фобії
Такі порушення вважаються ірраціональним страхом. Людина відчуває неконтрольований острах щодо, у принципі, невинних речей і процесів:
- агорафобія (страх відкритого простору)
- у дітей – острах темряви
- клаустрофобія (паніка в тісних приміщеннях)
- страх висоти, польоту, вигляду крові, тварин, павуків тощо
Коли на людину діє подразник, котрий спричиняє фобію, розвивається повноцінна панічна атака.
Методи управління тривожним станом
Гарна новина — тривожні розлади добре піддаються лікуванню. Більшість людей, які живуть із тривогою, можуть зменшити або усунути свої симптоми після кількох місяців психотерапії та використання ліків. Поліпшення может настати навіть через кілька сеансів із спеціалістом.
Найпоширенішими класами ліків, які використовуються для боротьби з тривожними станами, є антидепресанти та протитривожні засоби — анксіолітики, які призначаються профільним лікарем.
Окрім основних методів лікування, важливим є виконання рекомендацій щодо правильного режиму харчування, сну та фізичної активності. Утримання від вживання алкоголю теж важливе, адже він є депресантом та може лише погіршити самопочуття.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є однією з найефективніших форм психотерапії для лікування тривожних станів. Це терапія, яка допомагає людям впоратися зі своїми проблемами тривоги, змінюючи спосіб мислення та поведінку у відповідь на тригери. КПТ дозволяє змінювати тривожні або деструктивні моделі мислення, які впливають на поведінку.
Антидепресанти використовуються для лікування депресії, але також можуть бути корисними для лікування тривожних розладів. Вони можуть допомогти покращити те, як ваш мозок використовує певні хімічні речовини, які контролюють настрій або стрес.
У більшості випадків першим препаратом, який запропонують, буде антидепресант, який називається селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Це сучасна група антидепресантів із порівняно легкою переносимістю і найменшими побічними ефектами.
Антидепресантам може знадобитися кілька тижнів, щоб почати діяти, тому важливо дати лікам шанс, перш ніж прийти до висновку про їх ефективність.
Анксіолітики — більшість засобів мають загальну заспокійливу, гіпнотичну дію, здатні спричиняти м’язову релаксацію. За механізмом дії анксіолітики поділяють на: агоністи бензодіазепінових рецепторів (діазепам, феназепам, гідазепам та ін.); агоністи серотонінових рецепторів (буспірон); анксіолітики різного типу дії (гідроксизин та ін.).
Найширше використовують похідні бензодіазепіну.
Бензодіазепіни — ефективні для полегшення тривоги та починають діяти швидше, ніж антидепресанти. Однак на них часто розвивається толерантність до цих ліків і потрібні все більші й вищі дози, щоб отримати той самий ефект. Деякі навіть стають залежними від них.
Щоб уникнути цих проблем, медичні працівники зазвичай призначають бензодіазепіни на короткий період часу або не призначають взагалі. Як альтернативу, хворим призначають симптоматичні рослинні чи природні засоби, а також рекомендують вести здоровий спосіб життя — що має позитивний вплив та покращує симптоми.
Висновки
Тривожний розлад добре піддається лікуванню за допомогою когнітивно-поведінкової терапії та антидепресантів. Водночас, без лікування, як правило, він погіршується.
Значна кількість людей з тривожними станами не хочуть звертатись за допомогою та лікуватись. Навіть якщо вони визнають, що мають психологічні проблеми, хворі можуть боятися стигматизації та її наслідків.
Якщо ви відчуваєте що вам потрібна допомога лікарів, радимо пройти тест у нас на сайті та звернутись до свого сімейного лікаря.
Важливо зазначити, що іноді тривожний розлад може поєднуватись з депресією, тоді це називається тривожно-депресивний розлад. Другу частину про депресією ви можете прочитати за посиланням.