Періодично відчувати тривогу — нормально. Це те, як ми реагуємо на стрес: наприклад, якщо ми переходимо дорогу, у нас іспит, співбесіда чи складна розмова.
Тривога — це механізм виживання. Іншими словами, це психологічний, фізіологічний і поведінковий стан, який виникає коли ми відчуваємо загрозу нашому життю та добробуту.
Але якщо тривога впливає на здатність жити повноцінним життям, ви постійно у стресі та під тиском, це може бути ознакою тривожного стану.
Поняття тривожного стану
Тривожні стани є найпоширенішою проблемою психічного здоров’я, яка вражає близько 20% дорослого населення у всьому світі. Але що це таке і як вони проявляються?
На відміну від тимчасової тривоги, викликаної стресовою подією, тривожні стани тривають щонайменше декілька місяців і можуть погіршуватися, якщо їх не лікувати. Ці розлади можуть серйозно вплинути на нашу здатність працювати, підтримувати стосунки з іншими, відвідувати навчання та займатись улюбленими справами.
Причини тривожного стану
Спадковість
Результати наукових досліджень свідчать про те, що генетична схильність відіграє значну роль у розвитку тривожних станів. У людей з більшою ймовірністю розвинеться тривожний розлад, якщо вони мають близьких родичів з цим захворюванням. Така генетична вразливість вказує на вищий ризик розвитку тривожних станів.
Стресові ситуації
Життя сповнене викликів, які можуть спровокувати стрес і, в деяких випадках, призвести до тривожних розладів. Такими подіями можуть виступати:
- Травми: переживання насильства, жорстокого поводження, нещасні випадки або раптова втрата близької людини
-
Значні життєві зміни: початок нової роботи, переїзд у інше місто, одруження чи народження дитини
-
Щоденні фактори стресу: постійні проблеми у відносинах, стрес на роботі або фінансові труднощі
-
Стрес, пов’язаний зі здоров’ям: серйозна хвороба або хронічні захворювання
Те, як ми сприймаємо ці події та справляємось з ними, відіграє вирішальну роль у тому, чи розвинеться тривожний стан.
Хімічний дисбаланс мозку
Нейромедіатори — це активні хімічні речовини в мозку, які відіграють ключову роль у регуляції настрою, поведінки та думок. Дисбаланс таких нейромедіаторів, як серотонін, дофамін і гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), пов’язують із розвитком тривожних станів. Наприклад, серотонін часто називають нейромедіатором «гарного самопочуття» через його роль у регуляції настрою. Дисбаланс рівня серотоніну може призвести до почуття тривоги та депресії.
Подібним чином ГАМК є нейромедіатором, який пригнічує або знижує активність нейронів у мозку, сприяючи розслабленню. При дефіциті ГАМК відбувається дисбаланс між процесами збудження та гальмування, який призводить до порушень в роботі нервової системи: від підвищеної тривожності й дратівливості до безсоння.
Вплив нейромедіаторів на тривожність та розуміння цього механізму призвело до виникнення лікування тривожних станів за допомогою медикаментів, які спрямовані на виправлення хімічного дисбалансу.
Симптоми тривожного стану
Люди з тривожними станами можуть відчувати надмірний страх або занепокоєння щодо конкретної ситуації (наприклад, панічна атака) або, у випадку загального тривожного розладу, щодо широкого кола повсякденних ситуацій.