Уявіть: вам тривожно, погано спиться, з’явилися нав’язливі думки. Ви нарешті вирішуєтесь звернутися по допомогу… але до кого саме?
Психіатр? Психотерапевт? Психолог?
Здається, ніби всі займаються одним і тим самим — психікою. Але насправді між ними велика різниця. І ось головне, що варто знати
Психіатр — лікар для психіки
Психіатр — це лікар, який має повну медичну освіту, спеціалізацію з психіатрії, і право призначати медикаментозне лікування. Це фахівець, який працює на стику неврології, ендокринології та психотерапії, бо психічне здоров’я часто пов’язане з біохімією мозку, гормональним фоном, навіть соматичними захворюваннями
Освіта та підготовка:
● Диплом лікаря (MD або DO)
● Інтернатура/резиденція з психіатрії (3–5 років)
● Додаткові спеціалізації (дитяча психіатрія, наркологія, геріатрія тощо)
Методи лікування:
● Медикаментозна терапія (антидепресанти, анксіолітики, стабілізатори настрою)
● Психотерапія (часто у поєднанні з медикаментами)
● Медичне обстеження та моніторинг фізіологічних показників (лабораторні аналізи, ЕЕГ, МРТ, моніторинг фізіологічного стану)
Коли звертатись:
● Безсоння, тривога, панічні атаки
● Депресія середньої та важкої тяжкості
● Суїцидальні думки
● Психотичні симптоми
● Нав’язливі думки, компульсії
Психіатр — не «страшний лікар», а фахівець, який може буквально врятувати життя. Призначене ним лікування часто повертає людину до повсякденної діяльності.
Психотерапевт — гід у глибини вашої душі
Психотерапевт — це спеціаліст із психологічного лікування емоційних, поведінкових та особистісних проблем. Він працює через глибинну розмову, рефлексію, усвідомлення, зміну деструктивних патернів.
Освіта та підготовка:
● Магістерський або докторський ступінь (психологія, медицина, соціальна робота)
● Сертифіковане навчання у конкретному напрямку (КПТ, психоаналіз, гештальт, EMDR тощо)
● Десятки годин супервізії, особистої терапії та клінічної практики
Методи роботи:
● Розмовна терапія (індивідуальна, групова, сімейна)
● Робота з емоціями, поведінкою та мисленням
● Техніки саморегуляції та розвитку навичок
Психотерапія — це науково обґрунтований процес трансформації, який змінює нейронні зв’язки, мислення та поведінку. Вона не лише зменшує симптоми, а й допомагає краще зрозуміти себе, свої межі, потреби, цінності. Це інвестиція у стійкість і якість життя.
Психолог — провідник до розуміння себе
Психолог — фахівець із обов’язковою вищою освітою у галузі психології, який займається діагностикою, консультуванням, просвітою та підтримкою.
Він не призначає ліки і не завжди має підготовку в психотерапевтичному напрямку, але часто є першим фахівцем, до якого звертаються люди в кризі.
Освіта та підготовка:
- Бакалавр / магістр психології
- Додаткове навчання або сертифікація з консультування чи коучингу (не обов’язково)
- Якщо він пройде навчання в психотерапевтичному напрямку — може також практикувати психотерапію
Методи роботи:
- Проводить психологічну діагностику, тести
- Консультує, підтримує в кризових станах
- Направляє до інших фахівців (психотерапевта, психіатра), якщо потрібно
- Допомагає в адаптації, розвитку особистості, профорієнтації, подоланні труднощів
Коли звертатись:
- Невизначеність, сумніви, внутрішні конфлікти
- Профорієнтація, зміна життєвого етапу
- Легка тривога, невпевненість, стрес на роботі
- Пошук підтримки у складній життєвій ситуації
- Бажання розвивати емоційний інтелект, навички спілкування
- Потреба в психологічному тестуванні, консультуванні дітей або батьків
Психолог — це часто перший крок у пошуку допомоги. Саме він допоможе зрозуміти, що з вами відбувається, і куди рухатися далі.
Чи можуть психіатр і психотерапевт працювати разом?
Так! У багатьох випадках найкращі результати дає саме поєднання медикаментозної підтримки з психотерапією.
● Психіатр допомагає стабілізувати стан, прибрати симптоми, відновити людині здатність жити звичним життям.
● Психотерапевт допомагає зрозуміти, чому ці симптоми виникли, і як змінити глибинні причини.
Це як дві сторони одужання: швидка допомога + тривалий шлях трансформації.
Що кажуть дослідження?
Мережевий метааналіз Піма Кьойперса (2020)
У дослідженні Pim Cuijpers, одного з найвідоміших сучасних дослідників у сфері психічного здоров’я, особливо в темі депресії та психотерапії, що охоплює понад 200 рандомізованих клінічних випробувань (RCT), доведено:
Комбінована терапія (медикаменти + психотерапія) значно ефективніша, ніж будь-який метод окремо, особливо при помірній та важкій депресії.
Комбінована терапія допомагає приблизно 66% пацієнтів (тобто в 2 із 3 випадків настає суттєве покращення).
Це означає, що поєднання психотерапії з медикаментами збільшує ефективність на 16–20% у порівнянні з кожним методом окремо.
Це дослідження опубліковано в World Psychiatry і вважається золотим стандартом доказовості у психотерапії.
Посилання на безкоштовний перегляд статті: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6953550/
Американська академія сімейних лікарів (AAFP)
AAFP визнає важливість комплексного підходу до лікування депресії.
За статистикою AAFP, комбінована терапія (психіатр + психотерапія) більш ефективна, ніж будь-який з методів окремо і може зменшити ризик рецидиву та повторення захворювання.
Тож не потрібно чекати кризи, щоб звернутись!
Найбільша помилка думати, що «мені ще рано», або що треба бути на межі.
Якщо ви помічаєте:
● постійну тривожність
● втому, яку не знімає відпочинок
● зниження настрою або сенсу життя
● агресивні або нав’язливі думки
— це вже привід звернутися.
Не треба бути «достатньо хворим», щоб мати право на турботу.
Ментальне здоров’я — це базова потреба.
Зробіть перший крок. І нехай це буде вибір на користь себе.
Звернутись до психіатра не страшно.
Звернутись до психотерапевта не соромно.
Звернутись до психолога — сміливість пізнати себе та готовність до змін.
Це не про слабкість. Це про силу визнати, що вам потрібна підтримка і дозволити собі жити інакше.
Допомога є. Вона працює. І вона може змінити життя.
P.s.: 15 серпня 2023 року Президентом України був підписаний важливий Закон №4223 «Про систему охорони психічного здоров’я». Він визначає, хто має право надавати психологічну, психотерапевтичну та психіатричну допомогу в Україні. Регулює кваліфікаційні вимоги, стандарти якості, відповідальність за непрофесійну діяльність та захист прав людей, які звертаються по допомогу, що відповідає рекомендаціям ВООЗ та підходам, які діють у країнах ЄС.
