Довгий час у нашому суспільстві вважалось, що ментальні порушення - це щось, по-перше, рідкісне, а, по-друге, соромне.
І те, і інше - міф.
Ментальне здоров’я є невіддільною частиною нашого загального здоров’я, тому проблеми з ним поширені так само як і фізичні хвороби. А соромного в них стільки, скільки, наприклад, у застуді.
Проблеми у сфері психічного здоров’я – дуже поширені
Як ніхто з нас не застрахований від розвитку діабету, хвороб серця, нирок, легенів тощо, так не застраховані ми й від ментальних розладів.
Всі ми різні й кожен з нас має свої сильні сторони та здібності, які допомагають впоратися з життєвими викликами. Реакція на негативний досвід у вигляді стресу – абсолютно нормальна. У відповідь на щось дуже погане ми можемо почати сумувати або злитися, впадати у відчай або тривогу. Та іноді стрес сягає настільки високих рівнів, що починає впливати на наше життя. Триваючи довгий час, він здатен перерости в проблему з ментальним здоров’ям.
За даними ВООЗ, у 2019 році кожна восьма людина (а це майже мільярд людей) жила із психічним розладом. На зараз же дана цифра значно збільшилась - вважається, що у 2022 році 13% населення нашої планети пережив актуальний ментальний (психічний) розлад.
І проблема ця може торкнутися будь-кого, бо ментальні розлади рівною мірою виявляють у всіх країнах світу, серед людей будь-якого віку, у дітей, жінок і чоловіків різних рас, освіти, соціального рівня та добробуту.
Фактори, що збільшують ризик виникнення ментальних розладів
У будь-який момент часу у кожного з нас може статися ситуація суміщення деяких негативних факторів. В одній точці збирається дуже багато поганого, і психіка може не витримати цього навантаження.
До таких негативних факторів відносяться:
- Спадковість - яка збільшує шанс, але не означає, що ви точно захворієте, бо у вас хворіла мати або дідусь;
- Травми голови;
- Тяжке емоційне, фізичне чи сексуальне насильство;
- Втрата близької людини;
- Потрясіння - пережитий страх, розлучення, звільнення, фінансові труднощі тощо;
- Деякі важкі інфекції;
- Несприятливі екологічні, соціальні та економічні чинники.
Найпоширеніші розлади
Найпоширенішими ментальними порушеннями у світі є депресивний та тривожний розлади.
За даними ВООЗ, у 2019 році 301 млн людей жили з тривожними розладами, 280 млн - з депресивними (включаючи великий депресивний розлад та дистимію).
У ранньому віці частіше фіксуються тривожні розлади, тоді як у старшому - депресивні.
Але найгірше, що ментальні синдроми та розлади призводять до значного погіршення якості життя (зокрема, фізичного та фінансового) великої кількості населення нашої планети.
Так, наприклад, не ліковані депресивні розлади - це друга глобальна причина, через яку багато людей проживає роки з інвалідністю. Потерпаючи від емоційних, поведінкових та фізичних проблем, ці люди не можуть вести нормальне життя - вчитися та працювати, підтримувати стосунки з іншими людьми, знаходити хорошу роботу та житло, кохати, мати сім’ю та дітей, проявляти свої таланти, та й просто радіти.
Покращенню цієї ситуації заважає стигматизація психічних розладів. Через упередженість, страх та нерозуміння, що таке ментальне здоров’я, люди з депресією та іншими психічними синдромами/розладами не звертаються по лікарську допомогу. Їх проблеми залишаються поза увагою, а це призводить до передчасної смерті, отримання інвалідності або самогубства.
Самогубство є четвертою за поширеністю причиною смерті молоді (віком 15-29 років) у всьому світі.
За даними ВООЗ, щороку відбувається близько 700 тисяч самогубств, тобто одне самогубство кожні 40 секунд. 90% з них пов’язані з психічними розладами. А понад 77% - сталися в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
На жаль, станом на 2019 рік Україна входила в перелік 15 країн з найвищим рівнем суїцидів у світі.
Ментальні розлади та війна в Україні
Згідно з дослідженням ВООЗ, в умовах війни (у будь-який момент конфлікту або одразу після його закінчення) поширеність розладів психічного здоров’я серед населення становить 22,1%. Це означає, що в Україні, яка після пандемії ковіду (а вона у всьому світі значно погіршила становище з ментальним здоров’ям) одразу опинилась у прірві страшної війни, кожен 5-й громадянин або матиме, або вже має психічні розлади:
- У 13% населення або вже є, або будуть спостерігатися легкі форми депресії, тривоги та посттравматичного стресового розладу (ПТСР)
- 4% українців будуть хворіти на депресії, тривоги та ПТСР помірної важкості
- У 5,1 % населення будуть виявлені психічні розлади важкої форми (шизофренія, біполярний розлад, важка депресія, сильна тривога та важкий посттравматичний стресовий розлад).
Як розв'язувати цю проблему
Світовий підхід до психічних розладів почав кардинально змінюватись у 2008 році.
Тоді ВООЗ закликала всі країни боротися зі стигматизацією проблем з ментальним здоров’ям. А також розробила "Програму mhGAP", яка, зокрема, передбачає, що переважна більшість пацієнтів з легкими/помірними формами психічних розладів може отримувати допомогу у сімейних лікарів.
У 2016 році в Україні було розпочато медичну реформу. МОЗ та держава об’єднали зусилля зі створення умов, які повинні надати кожному українцю доступ до якісних послуг по підтримці психічного здоров’я.
На теперішній час в нашій країні діагностикою та лікуванням легких та помірних форм психічних розладів займаються лікарі первинної ланки.
То ж головне - в разі підозри на ментальний розлад, будь ласка, відкиньте свої упередження, не зволікайте, та не займайтесь самолікуванням. А зверніться по допомогу до вашого сімейного лікаря. Ментальні розлади виліковні, а ваше життя безцінне!
