Важко бути чоловіком, особливо, якщо суспільство хоче бачити тебе завжди сильним, мужнім, та таким, що ніколи не плаче й з істинно чоловічою стійкістю розв'язує всі проблеми.
В цьому стереотипі нема місця емоціям та відчуттям. “Будь сильним - подолай це!”, - каже він.
Коли у чоловіка трапляється стресова або травмуюча подія, він долає проблему негативних емоцій звичними для себе способами - не звертає на них уваги, або до останнього від всіх приховує. Так утворюється усміхнена (прихована) депресія - небезпечний ментальний розлад.
Вважається, що він зустрічається здебільшого у жінок. Але як довели вчені, жінки просто частіше звертаються по допомогу, тоді як чоловіки цього уникають.
Така ситуація спостерігається майже у всіх культурах світу - труднощі із вираженням емоцій чоловіками через так звану токсичну маскулінність.
Токсична маскулінність - це сукупність соціальних «традиційно чоловічих» атрибутів, які визначають “правильну” гендерну поведінку, та обмежують емоції хлопців й чоловіків лише гнівом, агресією, насильством, і прагненням до домінування.
Закладається цей стереотип ще в дитинстві, коли маленьких хлопчиків порівнюють з дівчатками в негативному контексті - “Не плач як дівчисько!”, “Будь чоловіком!”.
Ці фрази чоловіки чують стосовно себе та інших, у діалогах телешоу та фільмах. Маленький хлопчик, який плаче через своє дитяче горе, раптом отримує не підтримку, а пораду “замовкни та візьми себе в руки”. Так поступово формується навичка не висловлювати власні почуття.
Хлопчик згодом виростає і виховує своїх дітей так само - з вірою, що сила, успіх і самовладання є основними елементами чоловічого способу життя, тоді як все «емоційне» - дівчаче, тому його слід придушувати та ігнорувати.
Через цей стереотип прихована депресія у чоловіків проявляється інакше, ніж у жінок.
Зовнішні ознаки прихованої депресії у чоловіків
Головні симптоми депресивного розладу у жінок та чоловіків однакові - це втома, апатія, смуток, втрата інтересу до занять, які раніше приносили задоволення, міжособистісна чутливість до відмови, зміни апетиту та порушення сну. Однак, через те, що чоловіки стримують свої емоції, вони проступають назовні специфічним чином - у вигляді трьох форм поводження - залежності, домінування або самоушкодження.
У залежність може перетворитися будь-яка поведінка або речовина, що здатні хоча б на короткий час полегшити біль та сум'яття. Такими інструментами стають алкоголь, наркотики, занурення у роботу або спорт, нербачні сексуальні контакти, азартні ігри, кермування у нетверезому стані, екстремальна фізична активність.
Стратегія домінування проявляється у гніві, агресії, бунті, руйнації всього, що потрапляє під руку, в насильстві (у сім'ї, на роботі, вулиці тощо) та затвердженні влади над іншими. Самоушкодження може в решті решт довести до самогубства.
Ці моделі, на жаль, часто сприймаються суспільством антисоціальною поведінкою, а не симптомами прихованої депресії. Чоловік не скаржиться (на відміну від жінок - навіть своїм найближчим друзям), гонить думки про власні емоції, ухиляється від їх усвідомлення, поводиться ризиковано, займається саморуйнацією та не звертається по допомогу.
У підсумку дуже погані наслідки для всіх: родина та суспільство страждають від чоловічого ескапізму або агресії, а сам чоловік - від неможливості нормально жити.
Побачили у себе схожі симптоми? Пройдіть тест на депресію.
Що далі?
Абсолютно доведений факт, що чоловіки відчувають нічим не менші емоції, ніж жінки.
Цілком можливо, з дитинства вас привчали їх не проявляти (“емоції - це слабкість”), і поводитися таким чином, ніби нічого не сталося. Якщо так, не дивно, що вам складно зізнатися у проблемах з власним ментальним здоров'ям, і замість погляду в обличчя внутрішньому світу ви спрямовуєте свою увагу і розчарування назовні.
Лише припинивши підтримувати шкідливу стигму про “токсичну маскулінність” та навчившись висловлювати почуття, ви зможете вийти з депресивного стану. Найпростіший спосіб досягти цього – звернутись до сімейного лікаря. В Україні, так само як і в усьому світі, першу допомогу при депресивних синдромах надають сімейні лікарі та психологи. Ці спеціалісти навчать вас простих методів самодопомоги, розкажуть, як модифікувати образ життя, щоб покращити стан ментального здоров’я.
Також нам всім як суспільству потрібно звертати увагу на стигму, що оточує чоловічу емоційність. Нам потрібно змінити нашу модель мужності - припинити забороняти хлопчикам виражати свої емоції. Навчитись обговорювати власні відчуття та ставати емоційно відкритими. Не боятися плакати, бо сум та плач - це базові, нормальні людські емоції. Занадто довго ми жили відповідно до моделі токсичної маскулінності. Час це змінити.